Чому жінка обрала собі чоловічий псевдонім?

Якщо зараз жінка-письменник річ звична і цілком прийнятна для суспільства, то три століття тому це було чимось надзвичайним.

Все, що  мала робити тогочасна прекрасна половина людства, – вміти грати на фортепіано, знати декілька мов й мати відмінні манери. Головне ж завдання полягало в тому, аби вдало вийти заміж.

Трохи лояльнішою була ситуація в ХІХ столітті, однак вона аж ніяк не стосувалася літературної ніші, де й надалі панувала гендерна нерівність. Тому, аби «втертися» в літературні кола важливо було  обрати відповідний псевдонім.

Тут можна провести аналогію з французькою письменницею Жорж Санд.

find a waynot an excuse (45).jpg

Чому саме Марко Вовчок?

Важливо було стати «своїм» не лише серед колег-чоловіків, а й серед простого люду. Подібний псевдонім є символом того, що оповідач виходить з народу.  Та й погодьтеся, Марко Вовчок звучить простіше, легше й цікавіше, аніж Марія Вілінська чи Марія Маркович.

find a waynot an excuse (46)юл..jpg

Таємниці виникнення псевдоніма

Пропоную вашій увазі декілька найцікавіших версій появи незвичного псевдоніма.

І. Одна з найпоширеніших – пов’язана з постаттю П. Куліша. Насправді сам письменник вніс багато плутанини в історію появлення відомого псевдоніма Марії Вілінської.

У 1857 році в статті «Взгляд на малороссийскую словесность по случаю выхода в свет книги “Народнi оповiдання Марка Вовчка”» він писав, що в числі тих матеріалів, які  були йому надіслані, «некто, назвавший себя Марком Вовчком, прислал одну тетрадку».

find a waynot an excuse (47).jpg

Однак уже в 1889 році в листі до Огоновського він пише: «Марка Вовчка вигадав я по созвучному слову Марковичка, та й не помиливсь, приложивши такий псевдонiм: сей-бо вовчок, той, що росте диким паганцем на плодючому деревi, висисав так само живi соки з людей, що держали його на свiтi».

Цей факт видається досить цікавим. Особливо знаючи натуру Куліша, який спочатку називав Марію Олександрівну «мовчазне божество», а вже згодом – «лисицею з єхидним ницим язиком».

ІІ. Найпростіший варіант до якого, до речі, схиляються багато дослідників, базується на трансформації прізвища Марії Олександрівни і гри звуками.

Маркович – Марко-вичка = Марко Вовчок

ІІІ. Старший син Марії Вілінської Богдан Маркович стверджував, що «за родинними переказами український рід Марковичів походив від козака Марка, що прозивався «Вовчком», тобто вовком, за свій суворий норов. Вовчок є зменшене iм’я “Вовка” i, отже, російською мовою означає “Волченок”».find a waynot an excuse (49)рщгрщ

ІV. Ще однин варіант, як не дивно, пов’язана з географією. Василь Борщевський, вінницький науковець, припускає, що «цілком ймовірно, що псевдонім письменниці походить від подільського села Вовчок». Ця версія має право на життя. Адже поблизу Немирова, де певний період часу проживали Марковичі, є аж 2 села з назвою Вовчок. Знаючи про те, що Опанас Маркович разом з дружиною подорожували по селах в пошуках фольклору, цілком можливо, що вони відвідали бодай одне з цих сіл.

V. Існує версія, що ім’я Марко було обране тому, що було поширене в той час в селах поблизу Немирова. Як і слово «Вовчок», яке було розповсюдженим прізвищем.

Варіантів і припущень досить багато, який з них правдивий визначити важко. Одне відомо точно, що свого «прізвиська» Марія Олександрівна терпіти не могла.


Текст: Ольга Криса,

Фото: Галина Кучманич.

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s