Таємниця вплетена у косу

Красою Марії Вілінської захоплювалося чимало чоловіків, натомість, жінки згадували її як непримітної зовнішності «звичайну собі бабу». В чому ж секрет фатальної жінки, що звела з розуму не одного чоловіка?

Марія була невисоко зросту, русокосою дівчиною зі світло-сірими очима. Одягалася письменниця скромно, проте жіночно та зі смаком.

Сучасники Марії у своїх спогадах про зовнішність письменниці найчастіше згадують її густе русе волосся. Молодший брат Марка Вовчка згадував: «Ще з юнацьких років сестра прагнула до науки, не мала бажання модничати, завжди одягалася просто, причісувалася без чудасій, рівно і коси укладала короною, і це залишилося у неї на все життя».

Маріїна товаришка з пансіону Людмила Ожина у своїх спогадах, також згадала саме цю деталь зовнішності, тоді ще юної письменниці: «Я пам’ятаю міцну, хорошу дівчину. У неї був відкритий погляд, вона тримала себе просто і невимушено, і це відрізняло її від всіх інших. Крім того, у неї були розкішні русяві коси, які вона часто, всупереч правилам пансіону, носила розпущеними». Такі міні-банти були властиві волелюбній і непокірній Марії, проте щоденною зачіскою письменниці з дитячих літ і аж до старості була коса викладена короною на маківці. Окрім акуратного вигляду та зручності, вкладене в такий спосіб, волосся сильної особистості, якою була Марія Вілінська, немов промовляє «перш за все я жінка».

Марія вела активний спосіб життя: творила, працювала, відвідувала Європу. Її життя не було схожим на будні тогочасних жінок. Проте Марія не зрікалася своєї зачіски, для спорудження якої, за словами перукарів, потрібно витратити не менше 40 хвилин.

Можливо Марія не лише заради краси не обрізала довгого волосся, можливо вона вірила у його надприродну силу, адже коса в українській культурі завше була символом жіночності та вроди. В народі говорять не лише про естетичну цінність довгого волосся, ай про його сакральний сенс. Давні українці вважали косу символом сили, показником здоров’я та зв’язком дівчини з Богом .Також народні повір’я говорять, що жіноча коса здатна закохувати у свою володарку чоловіків. Для цього їй потрібно, заплітаючи косу, промовляти «як косу з трьох частин я плету, так нехай до мене з трьох сторін парубки ідуть».

Густа руса коса не посивіла і не порідшала до самої смерті письменниці. Навіть попри те, що останні роки життя Марія хворіла раком мозку.

У магічні властивості волосся нам, сучасним людям, повірити важко. Проте народна мудрість наших предків неодноразово виправдовувала себе.

Автор: Христина Коваль,
Фото: Галина Кучманич.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s